Верхньодніпровський КДНЗ №3 «Дзвіночок»








Лікар радить, консультує, інформує

У дитини немає щеплень.


Хто вирішить питання про можливість відвідування ДНЗ дитиною, в якої немає щеплень?

 

Згідно з пунктом 6 Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 листопада 2002 р. № 434, питання про відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією

І за наявності відповідних медичних довідок встановленого зразка з висновком лікаря, в яких зазначено, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, керівник дошкільного закладу зобов'язаний прийняти дитину до дитячого садка.

У свою чергу батькам, які використовують право відмовитися від щеплень, слід пам'ятати, що відмова від вакцинації є також певним ризиком для здоров'я дитини, адже профілактичні щеплення сприяють формуванню імунітету.

 

 

ПРОФІЛАКТИКА КОРУ
 

Що ми знаємо про кір? Це високо заразна вірусна хвороба, яка вражає переважно дітей дошкільного віку. Інкубаційний період становить близько 10 днів, а поширення відбувається через чхання і кашель. Ось, власне, і все. Тому в даній статті піде мова про те, чого ми не знаємо про кір.

І що обов'язково повинні знати.

Кір у дітей: симптоми, лікування - ось тема, що хвилює багатьох батьків. Для початку розберемося, що взагалі таке кір і як її розпізнати. Вірус кору відноситься до роду морбіллівірус. Він проникає в епітелій дихальних шляхів і поширюється по кровотоку в усі органи і тканини організму. Крапельки мокротиння, слизу і слини дитини, що містять вірус, при кашлі, чханні, розмові потрапляють у повітря і там швидко поширюється. Зараження відбувається навіть при поверхневому контакті або вдиханні пилу, що містить вірус. Інфекцію можна "зловити" навіть якщо ви їдете в ліфті разом із зараженим дитиною. Не дарма кір називають "мандрівної" хворобою.

Симптоми:

Первісними симптомами є висока температура, катар (запалення слизової оболонки легень), кон'юнктивіт і кашель ( який може перейти в бронхіт), потім червоний висип, яка починається за вухами і швидко поширилася по всьому тілу.

Хвороба ділиться на три періоди.

1. Перший - прихований, має тривалість від 6 до 18 днів, протягом якого вірус в організмі не викликати жодних симптомів.

2. Другий період - проміжний. Триває 3-4 дні і супроводжується симптомами, типовими для будь-якої гострої респіраторної інфекції: нездужання, нежить з рясними виділеннями з носа, кашель, запалення кон'юнктиви очей, висока температура. Поступово ці явища посилюються - може розвинутися світлобоязнь, набряклість обличчя, коклюш, а іноді і запалення і навіть набряк гортані відбувається з настанням нападів сильного задухи. З'являється дратівливість, поганий сон. Можна спостерігати головний біль, блювоту, болі в животі, проблеми зі стільцем (найчастіше пронос). Цей період характеризується появою на внутрішній стороні щік і яснах крихітних білих плям з червоними колами навколо них. Це вірна ознака кору - так звані плями Філагова-Коплика. Вони зазвичай з'являються за 2-3 дні до висипання або на перший-другий день прояву висипки.

3. Третій період хвороби - період "виверження": він характеризується новим підйомом температури і погіршенням загального стану пацієнта. З'являється червона висипка - спочатку за вухами, потім на щоках, на лобі, а потім стає все більш широкою, охоплюючи все тіло і кінцівки. Протягом 3-4 днів висипка зникає, і залишаються світло-коричневі плями. Шкіра стає сухою і починає лущитися. Весь цей час дитина страждає від страшного свербіння. Але як тільки температура тіла знижується - ситуація поступово покращується.

 

 

Гострі кишкові інфекції

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) у дітей залишаються однією з найактуальніших проблем сучасної інфектології. На сьогодні в структурі інфекційних захворювань вони поступаються лише гострим респіраторним вірусним інфекціям. Рівень захворюваності ГКІ в дітей у 2,5-3 рази вищий, ніж у дорослих, при цьому половина зареєстрованих випадків захворювань припадає на дітей раннього віку (до 3 років).


За даними ВООЗ у світі щороку реєструється від 68,4 до 275 млн випадків діарейних захворювань, кількість яких постійно зростає. Етіологічний чинник ГКІ вдається виявити у 56-80% хворих. Це можуть бути бактерії, віруси, гриби або ж найпростiшi.

Етіологія
Патогенетично виділяють інвазивні та секреторні діареї. Раніше серед ГКІ переважали інвазивні діареї, зумовлені переважно такими бактеріальними збудниками, як дизентерійна паличка, сальмонела, ентероінвазивна кишкова паличка та умовно-патогенні бактерії (стафілокок, клебсієла, протей). В основі таких діарей лежить запальний процес стінки кишечнику з подальшим розвитком інтоксикаційного синдрому.
На сьогодні серед усіх ГКІ на перший план виходять секреторні діареї, збудниками яких є віруси (рота-, адено-, астро-, каліци-, реовіруси, вірус Норфолку, кишкові коронавіруси), бактерії (холерний вібріон, ентеропатогенні та ентеротоксигенні ешерихії), а також найпростiшi (криптоспоридії, мікроспоридії, балантидії, ізоспори). Серед наведених збудників провідна роль належить ротавірусу, що становить 60-80% у структурі ГКІ в дітей перших трьох років життя. У патогенезі секреторних діарей має значення активація аденілатциклазного механізму ентероцитів або дисахаридазна недостатність із подальшим підвищенням осмотичного тиску в просвіті кишечнику, що призводить до надмірного виділення води, розвитку водянистої діареї та зневоднення. Ознаки запального процесу при цьому типі діареї у стінці кишечнику мінімальні.
Джерелом інфекції при ГКІ є хворі люди, бактеріо- та вірусоносії, а також тварини. Фекально-оральний механізм передачі інфекції здійснюється трьома шляхами: харчовим (аліментарним) – під час споживання інфікованих продуктів, що містять збудник або його токсини; водним – у разі вживання некип'яченої води, купання у відкритих водоймищах та заковтування води; контактно-побутовим – через брудні руки або інфіковані предмети. Кількість кишкових інфекцій особливо зростає улітку.

Клініка
Основними клінічними проявами ГКІ є інтоксикаційний синдром (лихоманка, кволість, сонливість, головний біль, блювання, пронос, біль у животі) та ознаки зневоднення (спрага, сухість шкіри, зниження її тургору та еластичності, западіння великого тім'ячка у дітей грудного віку, зниження діурезу). При цьому вираженість тих чи інших симптомів захворювання залежить від виду збудника, локалізації запального процесу, типу діареї, відсотка втрати маси тіла.
При сальмонельозі захворювання перебігає переважно у вигляді гастроінтестинальної форми, в деяких випадках збудник може проникати в кров, що супроводжується позакишковими гнійними вогнищами інфекції та розвитком септичних форм захворювання .
Збудник шигельозу переважно вражає товстий кишечник, тому клінічна симптоматика характеризується інтоксикаційним синдромом, відсутністю зневоднення, наявністю тенезмів, випорожнення мають вигляд «ректального плювка» з великою кількістю патологічних домішок (слизу, гною та крові).
При холері виникає секреторний тип діареї, який зумовлює надмірне виділення води в просвіт кишечнику. При цьому на тлі нормальної температури тіла виникають часті рідкі випорожнення у вигляді рисового відвару. Мають місце імперативні позиви до акту дефекації без болю в животі та тенезмів, швидко приєднується блювання «фонтаном», без попередньої нудоти, що призводить до розвитку важких форм захворювання.
У разі бактеріального харчового отруєння в організм людини разом із недоброякісними продуктами харчування потрапляють бактерії та їх токсини. Симптомами хвороби можуть бути фебрильна температура, кволість, слабкість, головний біль, блювання за відсутності діарейного синдрому.
Найчастіше причиною секреторної діареї у дітей раннього віку є ротавірусна інфекція, яка клінічно характеризується водянистими випорожненнями без патологічних домішок, багаторазовим блюванням, а також наявністю катаральних явищ верхніх дихальних шляхів (закладеність носа, зернистість задньої стінки глотки, покашлювання).
На сьогодні існує достатня кількість лабораторних методів дослідження для виявлення збудників кишкових інфекцій. Установити етіологію ГКІ можна за допомогою бактеріологічних, вірусологічних та серологічних методів діагностики. У практичній медицині найширше використовують бактеріологічний посів калу для виявлення бактерій родів Shigella, Salmonella, E. coli та умовно-патогенної флори кишечнику, а також експрес-метод діагностики – імунохроматографічний аналіз фекалій на рота- та аденовіруси. Допомагають у діагностиці й такі загальноклінічні обстеження, як загальний аналіз крові (з визначенням гематокриту) та сечі, біохімічний аналіз крові, копроцитограма та аналіз калу на дисбактеріоз.

 

Профілактика гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь у весняно-літній період

У весняно-літній період можуть частішають випадки виникнення спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь, пов'язаних із уживанням продуктів харчування та питної води, забруднених збудниками зазначених захворювань. Більшість групових інфекційних захворювань та отруєнь виникають після проведення масових святкувань - весіль, ювілеїв, випускних вечорів, проводів в армію тощо.
Спеціалісти-епідеміологи стверджують, що основними причинами спалахів є залучення до приготування страв випадкових осіб, котрі не обізнані з елементарними правилами особистої гігієни, а також порушення технологій приготування їжі, зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму. Факторами передачі інфекції найчастіше стають готові страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, які готуються "із запасом", що призводить до накопичення у продуктах збудників інфекційних захворювань.

ПАМ'ЯТКА



З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь Міністерство охорони здоров’я рекомендує:

не вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з простроченими термінами споживання. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб, зазначений на упаковці, та у встановлений термін;

не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб. Купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі, споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продукції;

не вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини. При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) виключати контакт продуктів з ґрунтом та піском;

не готувати продукти із запасом; приготовлені страви бажано вживати відразу, а у разі повторного споживання, вони мають проходити вторинну термічну обробку; зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 годин;

не брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання);

не приготовляти багатокомпонентні страви, що вимагають високої термічної обробки (паштети, м'ясні салати тощо), в незабезпечених умовах; при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми - обдати окропом;

не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо);

для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану; при неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і проварена; для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою запас питної води;

перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом; обов'язково мити руки після відвідування туалетів;

при відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни; дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти;

для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами.

У разі виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи.
Самолікування небезпечне!
При відпочинку групою хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від решти колективу.
При тяжкому стані хворого негайно викликати швидку медичну допомогу.

Департамент охорони здоров'я МНС України.

 

 

Хто не може захворіти на кір

 

 

Незважаючи на надзвичайно високий відсоток захворюваності кір, є групи людей, несприйнятливих до цієї хвороби. По-перше, ними є діти в перші три місяці життя, чиї матері-коли хворіли на кір. У більшості з цих дітей зберігається імунітет матері, починаючи від періоду вагітності до 3-4-х місяців життя. Збільшується відсоток підвищеного імунітету до хвороби у немовлят, яких годують грудьми. Описано також окремі випадки імунітету до кору серед дітей, очевидно, що перенесли раніше дане захворювання без будь-яких симптомів. Імунітет до кору виробляється один раз і на все життя. Однак, у дітей, що перехворіли на кір в ранньому віці у прихованій формі, через кілька років може настати повторне інфікування - хвороба повернеться знову.

Профілактика:

Не можна недооцінювати таке захворювання, як кір у дітей, з симптомами, лікуванням яких повинні бути ознайомлені всі батьки. Але не менш важлива і профілактика даного захворювання. Профілактика кору полягає у своєчасній ізоляції хворих. Вона повинна бути припинена не раніше ніж через 5 днів після появи висипки. На додаток до підтвердження діагнозу кору необхідно негайно повідомити про це дитячому саду, в який ходить дитина.

Це захворювання є небезпечним для дітей у віці до 2 років, так що якщо у дитини є якісь медичні протипоказання для отримання щеплення - потрібно особливо оберігати його від інфекції. Якщо немає протипоказань до вакцинації, то після 15 місяців дитині необхідно провести активну імунізацію.

 

 

ЯКЩО У ДИТИНИ ГОСТРИКИ

 

 

       Гострики — малесенькі круглі глисти розміром 1—1,5 см. Трива­лість їх життя близько одного місяця. Паразитуючи в кишечнику, вони викликають порушення в діяльності всього організму, які негативно впливають на стан здоров’я дитини.

 Проявляється ентеробіоз болями в живо­ті, нудотою, блюванням, подразливістю, безсонням. Але особливо турбує таких хворих нестерпне свербін­ня в задньому проході, що виникає внаслідок випов­зання самок для відкладання яєць, які вкриті липкого масою і приклеюються до шкіри. Коли хворий на енте­робіоз розчісує сверблячі місця, яйця гостриків по­трапляють під нігті чи прилипають до пальців. Якщо така людина неохайна, то вона розсіює яйця гостриків на всі оточуючі предмети, а звідси вже заражаються здорові люди. Хворий також може постійно заражати себе сам, заносячи в рот руками яйця гостриків.

Тому в приміщенні, де є хворий на ентеробіоз, яйця гостриків можна виявити майже скрізь — на дверях, доріжках, килимах, меблях, іграшках, в ліжку, вони можуть навіть носитись з пилом у повітрі.

Вбиває яйця гостриків сонячне проміння та висока температура (прасування, кип’ятіння). Крім того, їх можна просто механічно видалити шляхом вибивання і витрушування речей та за допомогою пилососу.

Позбутись гостриків можна без ліків, адже живуть вони не більше одного місяця. Головне не допустити повторного зараження.

 

 

Увага, гриби!
Отруєння грибами небезпечне для життя

 

 

Симптоми грибного отруєння різні:
1. Характерні ознаки отруєння - нудота, блювота, біль у животі, розлад шлунку, підвищення температури тіла - з'являються через 30-60 хвилин після вживання неякісних страв зі сироїжок, недоварених осінніх опеньків, сатанинських грибів, несправжніх дощовиків. Такі отруєння здебільшого не призводять до летальності, однак можуть мати серйозні наслідки для системи травлення, тому легковажити не можна.
2. Симптоми отруєння - галюцинації, розлад або втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності - з'являються через пів-дві години після вживання червоних мухоморів, волоконниць, отруйні речовини яких вражають нервову систему. Людина захлинатиметься від нападів сміху і потерпатиме від галюцинацій. Може навіть знепритомніти. Якщо постраждалому не надати медичну допомогу у перші години, то врятувати його життя складно.
3. Найбільш отруйними є токсини блідої поганки, мухоморів білого і смердючого, сморжів і деяких інших грибів. Підступність їх у тому, що отрута, потрапивши до шлунку, протягом тривалого часу (до 3-ох діб) може не викликати жодних симптомів. Ознаки отруєння можуть проявитися лише тоді, коли у шлунку не залишиться жодного сліду від грибів, а людина вже й забуде, що їх їла. Запаморочення, нудота, сильна спрага, судоми, посиніння губ, нігтів, похолодіння рук та ніг - все це виникає, коли отруйні речовини досягнуть мозку.
До смертельно небезпечних грибів належить і свинушка тонка, яка росте під Києвом, і багато прихильників "лісового м'яса" полюбляють її їсти. Однак, цей гриб надзвичайно небезпечний. Він спричиняє в окремих людей сильну алергічну реакцію, що призводить до захворювання крові. При отруєнні людина може померти за два тижні. Зараз цей гриб занесено до світового списку смертельно отруйних.
Отруєння цими неїстівними грибами переважно є смертельним навіть при своєчасному зверненні за медичною допомогою. Смертельною вважається навіть мінімальна доза отрути. Тому обов'язково треба мити руки після дотику з грибами. Немало випадків, коли отрута передавалась на інші продукти через немиті руки.
Найбільше насторожує медиків те, що постійно серед отруєних грибами хворих є діти, навіть однорічного віку, врятувати їх вдається дуже рідко. Також слід пам'ятати, що страви з грибів важкі для перетравлення. Їх не повинні вживати діти, люди з захворюваннями шлунково-кишкового тракту, печінки чи з хронічними захворюваннями інших внутрішніх органів.
Фахівці Міністерства охорони здоров'я України розробили рекомендації для грибників
В Україні зустрічається близько 80 видів неїстівних шапинкових грибів. Приблизно 20 із них - особливо небезпечні для життя людини.
Щоб не отруїтися дикорослими грибами:
1. Найкраще відмовтеся від споживання дикорослих грибів, як від продукту взагалі, а споживайте штучно вирощені печериці, гливи, купуючи їх в магазинах.
2. Не купуйте гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Безпечніше купувати гриби на стаціонарних ринках, де вони проходять відповідний контроль.
3. Якщо Ви все ж відправились до лісу збирати гриби, то обов'язково врахуйте наступне:
Ніколи не кладіть у кошик грибів, яких не знаєте; остерігайтеся пластинчатих грибів.
Не збирайте старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, а також тих, що ростуть поблизу швидкісних трас чи на радіаційно забруднених територіях.
Під час посухи грибів краще не брати взагалі. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопичує токсини.
Уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі.
Не вживайте сирих грибів.
Відібрані гриби спочатку промийте та відваріть декілька разів у підсоленій воді (не менше трьох) протягом 30 хвилин.
Готові страви з грибів зберігайте на холоді в емальованому посуді, але не більше доби.
Гриби - не дитяча їжа, тому не давайте грибних страв малолітнім дітям. Не можна вживати грибів вагітним та жінкам, що годують груддю.
Ніколи не застосовуйте „домашніх" методів визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібних ложок - вони помилкові. Срібло темніє від взаємодії з амінокислотами, які є й у їстівних, і в отруйних грибах, а колір цибулі змінюється під впливом ферменту тирозинази, який також міститься в усіх грибах.
Якщо після споживання грибів почуваєтесь погано чи помітили нездорові ознаки у своїх близьких (нудота, блювота, головний біль, галюцинації, біль у животі):
- Негайно викликайте "швидку допомогу". До її приїзду промийте шлунок 1-2 л розчину марганцівки або сольового розчину, можна зробити очисну клізму. Пийте багато рідини.
- Навіть при полегшенні стану обов'язков зверніться до найближчої лікувальної установи.
- Недоїдених грибів не викидайте. Їх аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, яка потрапила в організм.
Ніякого самолікування! Бо чим більше токсинів потрапить у кров, тим важчим буде перебіг отруєння.
В зарубіжних країнах отруєння дикорослими грибами трапляються рідко, оскільки люди майже не збирають грибів у лісах. То ж щоб бути спокійним за себе і свою родину, краще споживати печериці та гливи, вирощені у теплицях.
Бережіть своє здоров'я та життя, рідних і близьких Вам людей!

 

 

 

Як правильно одягати дитину?

 

 

Багаторічні спостереження показали, що далеко не всі батьки уміють одягнути дитину так, щоб вона і не мерзла, і не перегрівалася. Дуже часто вони одягають дітей таким чином, що ненавмисно, але сприяють зниженню опору дитячого організму до простудних захворювань, гострих респіраторних захворювань. Як результат − хвороби легенів.
Батьки завжди побоюються, що дитині буде холодно, і мало хто з них турбується, що їй може бути дуже жарко. Адже перегрів не менш небезпечний! Здавалося б, усім відомо, що на свіжому повітрі дитина, не скута стінами приміщення, хоче і повинна активно рухатися. При фізичному навантаженні обмінні процеси в організмі посилюються, зростає вироблення тепла: у два рази при ходьбі, у три – при рухомих іграх, у чотири – під час бігу. Постійна ж температура тіла зберігається тоді, коли при підвищеному виробленні тепла збільшується тепловіддача. Якщо ж одяг заважає цьому, легко наступає перегрів.
Діти, одягнені у важкий, дуже теплий одяг, майже половину прогулянки проводять сидячи або стоячи. Показово, що коли тих же дітей переодягнули в легший одяг – комбінезон або куртку з брюками з плащової тканини, вони велику частину прогулянки займалися активними, рухомими іграми. І якщо в першому випадку діти поверталися в приміщення пітними, то в другому шкіра дітей була сухою і рівномірно теплою.
Таким чином, оберігатися від переохолодження і перегріву, а тим самим від простудних захворювань допомагає раціональний одяг. За допомогою одягу ми створюємо навколо свого тіла штучно регульований мікроклімат, який робить наш організм менш залежним від метеорологічних умов середовища.
Теплозахисні властивості одягу в значній мірі залежать від теплопровідності тканин і їх товщини. Тканини одягу складаються з волокон, між якими знаходяться пори, заповнені повітрям.
Дуже важливою гігієнічною вимогою до одягу є повітропроникність, що забезпечує рух і обмін повітря в просторі, якій знаходиться під одежею. Обмін повітря під одягом веде до видалення водяної пари і газоподібних продуктів, що виділяються шкірою. Тому, попередження простудних захворювань виявиться дієвим ще і в тому випадку, якщо раціонально одягати дітей.
За матеріалами: www.mama-tato.com.ua

 

 

Поради доктора Комаровського щодо профілактики та лікування ГРВЗ
«Свинячий» грип як дзеркало, в якому видно все…

 

 

ІНФЕКЦІЇ.
Дорогі мами й тата! Люди!!! Запам`ятайте найголовніше: тактика ваших дій абсолютно не залежить від того, як називається вірус. Це грип сезонний, свинячий, слонячий, пандемічний, це взагалі не грип – це не важливо. Важливо лише те, що це вірус, що він передається повітряно-крапельним шляхом і що він вражає органи дихання. Звідси і конкретні дії.

Профілактика
Теоретично тут я повинен дати (і даю) посилання на розділ зі своєї книги про ОРЗ (профілактика ГРВІ) і змовкнути, оскільки все вже сказано. Але практично давайте все найголовніше ще раз повторимо.
Якщо ви (ваша дитина) зустрінетеся з вірусом, а у вас немає в крові захисних антитіл, ви захворієте. Антитіла з`являться в одному з двох випадків: або ви перехворієте, або ви робитимете щеплення.
Робити щеплення можна тільки від сезонного грипу. Від свинячого вакцини поки що немає (в Україні). Проте мати захисні антитіла до тих трьох вірусів, які входять до складу сезонної вакцини, краще, ніж не мати взагалі ніяких.
1. Є можливість зробити щеплення собі (дитині) – зробіть, але за тієї умови, що, по-перше, ви здорові і, по-друге, для вакцинації не треба буде сидіти в зашмаркленому натовпі в поліклініці. Останнє робить ваші шанси на адекватну вакцинацію примарними.
2. Ніяких ліків з доведеною профілактичною ефективністю не існує. Тобто ніяка цибуля, ніякий часник, ніяка горілка і ніякі пігулки, які ковтаєте ви або запихаєте в дитину, не здатні захистити ні від якого респіраторного вірусу взагалі, ні від вірусу грипу зокрема. Усе, за чим ви вбиваєтеся в аптеках, усі ці нібито противірусні засоби, нібито стимулятори інтерфероноутворення, стимулятори імунітету і страшенно корисні вітаміни, усе, що в аптеках на сьогодні зникло і чим уряд обіцяв в найближчі дні аптеки наповнити – усе це ліки з недоведеною ефективністю, ліки, що задовольняють головну ментальну потребу українця: «треба щось робити».
Основна користь всіх цих ліків – психотерапія. Ви вірите, вам допомагає – я радий за вас, тільки не треба штурмувати аптеки – воно того не варто.
3. Джерело вірусу – людина і лише людина. Чим менше людей, тим менше шансів захворіти. Карантин – чудово! Заборона на масові збори – чудово! Пройтися зупинку пішки, не піти зайвий раз до супермаркету – мудро!
4. Маска. Корисна штука, але не панацея. Обов`язково повинна бути на хворому, якщо поряд здорові: вірус вона не затримає, але зупинить крапельки слини, особливо багаті на вірус.
5. Руки хворого – джерело вірусу не менш значуще, ніж рот і ніс. Хворий торкається обличчя, вірус потрапляє на руки, хворий хапає все навколо, ви торкаєтеся цього всього рукою, – здрастуй, ГРВІ.
Не чіпайте своє обличчя. Мийте руки: часто, багато, постійно носіть із собою вологі дезинфікуючі гігієнічні серветки, мийте, тріть, не лінуйтеся!
Вчіться самі і вчіть дітей, якщо вже немає хустки, кашляти-чхати не в долоньку, а в лікоть.
Начальники! Офіційним наказом введіть у ввірених вам колективах заборону на рукостискання.
Користуйтеся кредитними картками. Паперові гроші – джерело поширення вірусів.
6. Повітря!!! Вірусні частинки годинами зберігають свою активність в сухому теплому і нерухомому повітрі, але майже миттєво руйнуються в повітрі прохолодному, вологому і рухомому. У цьому аспекті мітинг в центрі Києва, на який зібралося 200 000 людей, менш небезпечний, чим збори 1000 людей у клубі в Ужгороді.
Гуляти можна скільки завгодно. Підчепити вірус під час прогулянки практично нереально. У цьому аспекті, якщо вже ви вийшли погуляти, то не треба показушного ходіння в масці по вулицях. Вже краще подихати свіжим повітрям, а маску натягніть перед входом в автобус, офіс або магазин.
Оптимальні параметри повітря в приміщенні – температура близько 20°С, вологість 50-70%. Обов`язковим є часте й інтенсивне наскрізне провітрювання приміщень. Будь-яка система опалювання сушить повітря. Саме початок опалювального сезону став початком епідемії! Контролюйте вологість. Мийте підлогу. Включайте зволожувачі повітря. Наполегливо вимагайте зволоження повітря і провітрювання приміщень у дитячих колективах.
Краще тепліше одягніться, але не включайте додаткові обігрівачі.
7. Стан слизистих оболонок!!! У верхніх дихальних шляхах постійно утворюється слиз. Слиз забезпечує функціонування т.зв. місцевого імунітету – захисту слизистих оболонок. Якщо слиз і слизисті оболонки пересихають – робота місцевого імунітету порушується, віруси, відповідно, з легкістю долають захисний бар`єр послабленого місцевого імунітету, і людина захворює при контакті з вірусом з багато разів більшою мірою вірогідності. Головний ворог місцевого імунітету – сухе повітря, а також ліки, здатні висушувати слизові оболонки (з популярних і всім відомих – димедрол, супрастин, тавегіл, трайфед – список далеко не повний, м`яко кажучи).
Зволожуйте слизові оболонки! Елементарно: 1 чайна ложка звичайної куховарної солі на 1 літр кип`яченої води. Заливаєте в будь-якій флакон-пшикалку (наприклад, з-під судинозвужувальних крапель) і регулярно пшикаєте в ніс (чим сухіше, чим більше народу навколо – тим частіше, хоч кожні 10 хвилин). З тією ж метою можна купити в аптеці фізіологічний розчин або готові сольові розчини для введення в носові ходи – салин, аква маріс, хумер, маример, носоль тощо. Головне – не жалійте! Капайте, пшикайте, особливо тоді, коли з дому (з сухого приміщення) ви йдете туди, де багато людей, особливо якщо ви сидите в коридорі поліклініки.
Відносно профілактики - це все.

Лікування
Фактично єдиним препаратом, здатним зруйнувати вірус грипу, є озельтамівір, комерційне ім`я – таміфлю. Теоретично є ще одні ліки (занамівір), але вони використовуються лише інгаляційно, та й шансів побачити його в нашій країні небагато.
Таміфлю реально руйнує вірус, блокуючи білок нейрамінідазу (ту саму N в назві H1N1).
Таміфлю не їдять усі підряд при будь-якому чихові. Це й недешево, і побічних явищ багато, та й сенсу не має. Таміфлю використовують тоді, коли хвороба перебігає важко (ознаки важкої ГРВІ лікарі знають) або коли навіть легко захворює людина з групи ризику – люди похилого віку, астматики, діабетики (хто належить до груп ризику, лікарі теж знають). Суть: якщо показане таміфлю, то показано як мінімум спостереження лікаря і, як правило, – госпіталізація. Недивно, що з максимально можливою вірогідністю таміфлю, що надходить до нашої країни, розподілятиметься по стаціонарах, а не по аптеках (хоча все може бути).

Увага!!!
До абсолютної, до переважної більшості тих, хто читає ці рядки, лікування противірусними засобами не має ніякого стосунку.
ГРИП – ЛЕГКА ХВОРОБА ДЛЯ БІЛЬШОСТІ.
Лікування ГРВІ взагалі і грипу зокрема – це не ковтання пігулок! Це створення таких умов, щоб організм легко з вірусом впорався.

ПРАВИЛА ЛІКУВАННЯ
1. Тепло одягнутися, але в кімнаті прохолодно і волого. Температура близько 20°С, вологість 50–70%. Мити підлогу, зволожувати, провітрювати.
2. Категорично не примушувати їсти. Якщо просить (якщо хочеться) – легке, вуглеводне, рідка.
3. Пити (поїти). Пити (поїти). Пити (поїти)!!!
Температура рідини дорівнює температурі тіла. Пити багато. Компоти, морси, чай (у чай дрібно порізати яблучко), відвари родзинок, кураги. Якщо дитя капризує – це буду, а це ні – хай п`є що завгодно, аби пило. Ідеально для пиття – готові розчини для пероральної регідратації. Продаються в аптеках і повинні там бути: регідрон, хумана електроліт, гастроліт тощо. Купуйте, розчиняйте за інструкцією, пийте.
4. У ніс часто сольові розчини.
5. Усі «відволікаючі процедури» (банки, гірчичники, припарки, ноги в окропі та ін.) – класичний совковий батьківський садизм і знову-таки психотерапія (треба щось робити).
6. Якщо надумали боротися з високою температурою – тільки парацетамол або ібупрофен. Категорично не можна аспірин.
Головна біда в тому, що тепло вдягти, зволожити, провітрити, не пхати їжу і напої – це по-нашенськи називається «не лікувати», а «лікувати» – це послати тата до аптеки.
7. При враженні верхніх дихальних шляхів (ніс, горло, гортань) ніякі відхаркувальні засоби не потрібні – вони тільки підсилять кашель. Поразки нижніх дихальних шляхів (бронхіти, пневмонії) не мають до самолікування ніякого стосунку. Тому самостійно ніяких «лазолванів-мукалтинів» тощо.
8. Протиалергійні засоби не мають до лікування ГРВІ ніякого відношення.
9. Вірусні інфекції не лікуються антибіотиками. Антибіотики не зменшують, а збільшують ризик ускладнень.
10. Усі інтерферони для місцевого застосування – ліки з недоведеною ефективністю або «ліки» з доведеною неефективністю.
11. Гомеопатія – це не лікування травами, а лікування зарядженою водою. Безпечно. Психотерапія (треба щось робити).

Коли потрібний лікар
ЗАВЖДИ!!!
Але це нереально. Тому назвемо ситуації, коли лікар потрібний обов`язково:
- відсутність поліпшень на четвертий день хвороби;
- підвищена температура тіла на сьомий день хвороби;
- погіршення після поліпшення;
- виражена тяжкість стану при помірних симптомах ГРВІ;
- поява ізольовано або в поєднанні: блідості шкіри; спраги, задишки, інтенсивного болю, гнійних виділень;
- посилення кашлю, зниження його продуктивності; глибокий вдих приводить до нападу кашлю;
- при підвищенні температури тіла не допомагають, практично не допомагають або дуже ненадовго допомагають парацетамол та ібупрофен.
Лікар потрібний обов`язково і терміново:
- непритомність;
- судоми;
- ознаки дихальної недостатності (утруднене дихання, задишка, відчуття браку повітря);
- інтенсивний біль де завгодно;
- навіть помірний біль в горлі за відсутності нежиті;
- навіть помірний головний біль у поєднанні з блювотою;
- набряклість шиї;
- сип, яка не зникає при натискові на неї;
- температура тіла вище 39°С, яка не починає знижуватися через 30 хвилин після застосування жарознижувальних засобів;
- будь-яке підвищення температури тіла у поєднанні з ознобом і блідістю шкіри.
Усе, що я написав вище, – це інформація, яка теоретично повинна бути відома будь-якому лікареві і яку лікарі повинні нести в маси. На практиці відбувається абсолютно інше, тому все, про що я говоритиму далі, – це вже чиста публіцистика і емоції. Якщо ви мама – ви вже знаєте все, що вам треба знати про грип в першу чергу, а якщо хочете знати більше – так на цьому сайті є, чим зайнятися.
Усе інше я пишу в надії, що який-небудь кандидат у президенти, або дружина кандидата, або чоловік кандидата, або радник кандидата, або дружина радника все-таки прочитає та подумає, проаналізує. Врешті-решт, прочитав же президент Медведєв статтю Ходорковського, а раптом і мені пощастить.

Віддзеркалення перше
Протягом двох днів панічної істерії головними радниками і вчителями народу були політики – депутати, міністри, колишні міністри та ін. Тільки-но на екрані з`являвся лікар, тут же з`ясовувалося, що політики вміють говорити краще.
Апофеозом паніки була заява кандидата в президенти (!!!) про те, що українці вмирають не від грипу, а від легеневої чуми. Ще раз повторю: це не бабуся, яка торгує насінням, сказала, а кандидат у президенти європейської країни.
Інший кандидат у президенти гірко нарікає, що в нашій країні немає оксолінової мазі, і злочинні фармацевти її не завезли. Зрозуміло, ніхто з присутніх не зміг пояснити кандидатові, що ефективність оксолінової мазі не доведена, і її не завезли і не збираються завозити ні до США, ні до Франції, ні до якої іншої країни.
Ну та гаразд. Серед кандидатів у президенти лікарів немає, а мати медичного радника, мабуть, дуже дорого. Але ж є і політики-лікарі!
Один з них весь час плутав терафлю (жарознижувальний засіб) і таміфлю, інший не бачив різниці між вірусною пневмонією і пневмонією, яка є бактеріальним ускладненням вірусної інфекції, але коли депутат-лікар, не просто депутат, а секретар Комітету з питань охорони здоров`я Верховної Ради (!!!), говорить, що таміфлю – це препарат, який лише підтримує імунітет, а ми на Раді національної безпеки вирішили, що купуватимемо озельтамівір, мені стає страшно і соромно. Якщо долю країни вирішують люди, які не знають, що таміфлю і озельтамівір, – це одне і те саме, то чого нам всім чекати!
Кого слухатимуть ті, хто ухвалює рішення?
Адже хтось же пише промови для президента і прем`єр-міністра, адже хтось зараз затверджуватиме список ліків, які обов`язково повинні бути в аптеках! І тоннами повезуть в нашу країну ганебні ліки, які ніде в цивілізованому світі не застосовуються: оксолінові мазі, анаферони, афлубіни, стимулятори імунітету, краплі інтерферону і багато іншого, а розчину, щоб напоїти дитину, та солі, щоб у ніс закапати, – вдень з вогнем не знайдеш.
Порада владі: попросіть експертів ВООЗ скласти список обов`язкових ліків.

Віддзеркалення друге
Найнаполегливіша порада, яку дають нашому народові всі (ВСІ): не займайтеся самолікуванням, за перших симптомів звертайтеся до лікаря.
Більше того, клятвено всі запевняють: мовляв, якщо вчасно звернетеся, обов`язково врятуємо. Кульмінація – заява головного санітарного лікаря країни, який сказав приблизно таке (сам чув): хто викликав пневмонію, ми поки не знаємо, але треба вчасно звертатися по допомогу – лікарі знають, що робити.
Від усіх цих заяв у пересічного обивателя створюється враження, що лікарям відомі якісь таємні ліки, які можуть допомогти при ГРВІ.
Ну ось я лікар, який займається лікуванням ГРВІ без малого тридцять років. Ось прийде до мене пацієнт у перший день хвороби (тобто вчасно) і скаже – допоможіть! Що я йому відповім? Та все те, що написано вище: зволожити, провітрити, не годувати, напоїти, ліків не треба. І він мені повірить.
А що робити лікареві, від якого всі хочуть золотої пігулки? Який точно знає, що за десять непотрібних ліків скажуть спасибі, а за інструкцію про правила адекватної допомоги звинуватять в неуважності: що це за лікар, який не призначив ліків!
До чого призведе в нинішній ситуації масове звернення по медичну допомогу:
- до сопливих черг у поліклініках;
- до величезної кількості викликів додому, коли замучений лікар або направлятиме в стаціонар, або призначатиме ганебні ліки, плюс розноситиме інфекцію від одного хворого до іншого;
- до масового і необгрунтованого призначення антибіотиків, відхаркувальних і інших засобів на радість фармацевтам і шарлатанам від медицини;
- до черг в аптеках, оскільки від лікаря можна піти тільки в аптеку;
- до необгрунтованих госпіталізацій, до госпітальних пневмоній;
- до того, що за масою легких хворих лікарі таки пропустять важкого.
Порада владі: не закликайте при кожному чихові бігти до лікаря. Припиніть передвиборну агітацію, дайте лікарям розповісти людям елементарні речі про те, що робити, і коли лікар справді потрібний.

Віддзеркалення третє
Про чутки.
Студент-заочник Харківської юридичної академії помер у Донецьку від ускладнень після операції. Усе це сталося в розпал «заспокійливих» виступів наших політиків, тому всі студенти, які контактували із загиблим, відчули нездужання, і один навіть був госпіталізований.
У п`ятницю мені подзвонили не менше 20 людей, які сказали, що точно знають: у гуртожитку юракадемії двоє дітей померли від свинячого грипу.
Ось текст листа, одержаного мною (таких було багато, цей найбільш показовий):
ТЕРМІНОВО!!! Докторові Комаровському
Добридень!
Допоможіть, будь ласка, розібратися. З багатьох (неофіційних) джерел: сьогодні в ніч з 30 на 31 над Києвом розпилюватимуть якусь речовину, нібито для захисту від грипу або профілактики. Для мене, звучить безглуздо, і я б не зверталася до вас з цим запитанням, якби
а) мені про це не повідомив редактор міліційного видання, якому, за його словами повідомили працівники органів, які безпосередньо проводитимуть операцію.
б) подруга, знайомий якої працює в Апараті Президента і говорить, що інф-ція достовірна.
в) сусідка, у якої хтось працює в санстанції і цей хтось повідомив, що з 12 до 5 ранку розпилюватимуть, потрібно закрити вікна і потім 2 дні не висовуватися.
г) незнайома людина на інтернет-форумі стверджує, що вірус грипу, дуже ймовірно, виготовлений у лабораторіях України і його вже розпорошили над її західними областями. А щодо розпилювання чогось над Києвом 30 жовтня упевнений, бо його батько працює на авіазаводі і в них для цього винаймали літаки.
д) дівчина-студентка із заходу України говорить, що у них пару днів тому літали літаки і щось розпилювали.
Отже, запитання:
1. Чи існує ця речовина-захист від грипу для розпилювання з літака, що це який механізм його дії
2. Чи є небезпека для маленької дитини?
3. Скільки часу не виходити з дому?
4. Якщо вони розпилюють не антигрип, а щось інше, то що це може бути.
Спасибі велике. К., м. Київ
Питання: до чого треба довести народ, щоб люди в таке вірили?
Проте порівняно із заявою про легеневу чуму – усе це квіточки.
Для тих, хто міг не те що повірити, а навіть засумніватися: по-перше, з легеневою чумою ніхто не звертається в лікарню на 7-й день хвороби – на той день вже встигають пов`янути квіти на могилі; по-друге, при легеневій чумі захворюють усі, хто контактував з хворим, і помирають 100%. Але якщо лікувати, вмирає лише 10%. Отже персонал лікарень вже весь мав захворіти.
Пораду дати складно. Бо просити політиків помовчати за ситуації, коли предмет розмови незрозумілий, – це якось навіть смішно і ніяково.
До речі, у четвер, у того ж Савіка Шустера була в шоу Барбара Брильська. Коли дізналася, що мова піде про грип, сказала: я на цьому зовсім не розуміюся, встала і пішла. Ось приклад чудовий!

Віддзеркалення четверте
Чому залишилися беззахисними лікарі? Чому за ситуації, коли ми точно знали, що є свинячий грип і що він буде у нас восени, чому лікарі, які 100% від вірусу не сховаються, не були у вересні від свинячого грипу щеплені та й зараз не щепляться?
В Україні немає вакцини. Навіть для лікарів. Тому нині, в розпал епідемії, лікарі ляжуть першими або прийматимуть хворі (про медсестер, які вдома шитимуть маски, я взагалі мовчу). Чи могли ми купити (замовити вакцину) хоч би для лікарів, хоч би в обмеженій кількості? НЕ МОГЛИ.
Тому що після того, що зробили з вакцинацією в цій країні, після варварської, негідної і нецивілізованої кампанії проти щеплень ніхто навіть подумки не міг припустити, що хоч якусь вакцину можна було завезти в країну з прискореною процедурою реєстрації, без повторних випробувань тощо. Схоже, реєстрація і випробування до літа закінчаться.
До речі, два дні тому всі масово рвонули від грипу щепитися. Виявляється, тільки-но загроза хвороби стає реальною, всі одразу починають любити щеплення.
Щеплення, які відсунули загрозу дифтерії, поліомієліту, кору. Хвороби, які наші ЗМІ масово намагаються наблизити, – зробити загрозу реальною. Отоді буде про що поговорити. До речі рівно тиждень тому місцева новинна компанія захотіла поспілкуватися зі мною на тему грипу, і я 15 хвилин розпинався та розповідав. З усієї розмови залишили та показали 15 секунд, протягом яких я сказав про те, що епідемія грипу, – хороший привід заробити виробникам вакцин і що немає нічого поганого в тому, щоб продавати якісний товар.

ПІДСУМКИ
Якщо співвіднести кількість хворих (і помножити її на два, оскільки до лікарів звертається в кращому разі половина) з кількістю померлих, то це підтверджує той факт, що ніякого особливо тяжкого (не такого, як в інших країнах) вірусного захворювання в Україні немає. За даними на ранок 2 листопада, офіційно захворіли 200 тисяч, померли 60. Смертність нижча, ніж зазвичай при грипі.
Пневмонія – головна причина смерті людей у всіх країнах і у всі часи. Пневмонія ускладнює перебіг більшості хвороб і травм. Якщо про кожну смерть від пневмонії масово повідомлятимуть ЗМІ – не буде нічого доброго, м`яко кажучи.
Нам дуже не пощастило, що так все збіглося: криза, вибори, осінь, грип.
Але ми твердо повинні знати і розуміти: соплі, кашель температура – це ГРВІ. Найпоширеніша і найлегша хвороба. Яка вимагає спокою і абсолютно конкретних, елементарних дій, цілком доступних людям з будь-яким рівнем матеріального добробуту.
Які це дії – див. вище.
P.S. Дуже багато років тому, у віці 28 років, бувши молодим і самовпевненим лікарем відділення реанімації, я проводив дитині дихання рот в рот і за кілька годин «заробив» крупозну пневмонію середньої частки, викликану госпітальною флорою реанімаційного відділення (лікарі зрозуміють, що це означає). Чудово пам`ятаю, що я відчув, коли через 10 днів лікування «найкрутішими» антибіотиками на рентгенограмі пневмонія стала більша.
Тобто я знаю, що відчуває людина, коли знає: у неї хвороба, від якої вона помре.
І я чудово розумію, що відчуває, якого стресу зазнає і на що здатна мати, яка щодня з усіх боків чує про смертельну хворобу, і раптом виявляє соплі у власної дитини.
Я тільки не зрозумію: навіщо і за що вони все це роблять з нашим народом?

 

За матеріалами блогу Є.О. Комаровського